Використання художніх творів на уроках географії
Серед шкільних предметів не можливо виділити головні та другорядні. В різних школах учні по - різному - з зацікавленістю і без неї, з повагою і нехтуванням - відзиваються про одні і ті ж шкільні предмети. Неоднорідність оцінки зустрічається і при згадуванні про географію: від байдужої до живої зацікавленості і свідомої переконливості в необхідності глибокого вивчення.
В чому причини такого різного відношення до предмету? Чому на уроках географії для одних учнів розкривається світ таємниць і відкриттів, світ різноманіття природи, життя і побуту людини в неї; світ наукових суперечок, поразок та перемог; для інших цей світ безмовності.
Роль географії велична у формуванні світогляду, в свідомості закономірностей взаємозв'язків природи і людської діяльності. Географія є одним шкільним предметом, вивчаючим природу і суспільність в їх взаємозв'язку.
Географія є предметом, який володіє широким діапазоном між предметних зв'язків, має різноманітні форми і засоби навчання, які назавжди може реалізувати вчитель.
Навчаючи своєму предмету я свідомо чи ні, стихійно чи направлено формую у учнів відношення до цього предмету, і це відношення стає важливим результатом моєї роботи., від нього залежить якість володіння самим предметом. Як правило, учні виражають своє відношення до предмету чіткі і коротко; „цікаво" - „не цікаво"; і такий відгук може служити для вчителя одним із критеріїв оцінки своєї роботи.
Одна з цікавих сторін нашого предмету полягає в тому, що в дитинстві кожна дитина зазнає період захоплення географією.
І моє завдання наскільки ніжно і міцно підхопити цей дитячий порив і пронести його через шкільні роки. „Велика и поразительная область географи, - писав М.В. Гоголь - И где найдуться предметы сильне говорящие юному воображению! Какая другая наука может прекраснее для детей, сможет бьістрее возвьісить поззию младенческой души, их!»
Вивчаючи шкільну географію, учні оволодівають основами не тільки географічної, але і суміжних з нею наук про Землю і суспільство, розглядають глобальні проблеми людства.
Серед навчально - виховних задач предмета географії названо формування і розвиток логічного мислення, мова і уява учнів. Використання словесних методів навчання, в тому числі навчального оповідання. Важливо навчити школярів не тільки відповідати усно (даючи відповіді переказуючи параграф), а навчити складати учбові оповідання різних видів.
Під час уроку ми вирішуємо складне завдання - за чітко обмежений відрізок часу передаємо своїм учням значну кількість інформації, вчимо визначати практичні дії. Дуже цінним повинно бути кожне слово. І тому на своїх уроках я використовую художню літературу, вірші, які яскраво відкривають природні явища, описують об'єкти природи.
Наприклад:
Природні зони, Африки. Пустелі.
„Сахара" чи „сахра" - арабське слово, воно означає одноманітну коричневу пустельну рівнину. Сахара - сама жарка область на Землі, біля м. Тріполі зафіксована температура +58°С.
Які ж відчуття людини, яка потрапила в Сахару?
Уявіть собі відносно спокійний ранок і великий вогненний шар піднімаючись над пустелею сонця. Піднімається сонце і розпікає все навкруги: повітря настільки сухе і гаряче, що обпалює губи і вони тріскаються; тільки мозолисті ноги верблюдів витримують його жар, до каміння ледве можна доторкнутись.
Арабська приказка говорить: „В Сахарі вітер встає і лягає разом з сонцем. Вітер може принести пилову бурю, може підхопити страшну пісню піску і тоді над пустелею пронесеться страшний вихор - самум".
Даний уривок розповіді про природні особливості Сахари, складений на основі багатьох джерел. Він об'ємний за змістом, тому його можна використовувати фрагментарно.
На паралелі сьомих класів зовсім не схожі один на одного класи. В одному класі розповідь вчителя не буде великою, учні самі можуть встановити причини природних змін Сахари. Самим важким урок буде в 7 - е класі, справа втому, що очі учнів оживають тільки на перерві. Що ж, на уроці буде звучати розповідь вчителя про сонце, значуще все життя, про витривалість верблюдів. Якщо мені вдалося визвати дитяче задоволення на уроці, то є надія, що прийшовши додому, вони розкажуть про Сахару батькам і повторивши розповідь зможуть відповісти на слідуючому уроці.
Формування національної освіти, виховання громадянина не можливе без показу величі рідної мови, що є мостом між людиною і навколишнім світом, за собом успадкування національної культури. Сила української поезії зайвий раз заперечить меншовартість культури і мови нашого народу — адже про всі яви ща та предмети світу можна сказати рідною мовою. Необхідність використання художньої літератури на уроках географії викликана також і характером підручників, у яких матеріал викладений конспективно, стисло. Підручник — це доступний, послідовним та короткий виклад основ науки, завдання ж учителя полягає в тому, щоб конкретизувати матеріал. Використання художньої літератури сприяє також міжпредметним зв'язкам, спонукає до вдумливого читання різноманітної літератури, збагачує мову учнів. Практична робота з використання поезії на уроках передбачає три етапи: 1) підбір тексту;
2) попередня робота над текстом, підбір найвлучніших поетичних рядків;
3) методичні прийоми використання тексту безпосередньо на уроці.
Підбір тексту визначається програмовим матеріалом. Підібраний текст повинен чітко відповідати меті уроку. Він може бути використаним для конкретизації, ілюстрації матеріалу уроку, бути моментом зацікавлення, емоційного розвантаження, проблемним завданням, засобом перевірки знань. Слід пам'ятати, що використання поетичних рядків має бути не самоціллю, а методом передачі знань.
Спробуйте розпочати перший урок географії словами Василя Симоненка:
Гей, нові Колумби і Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть вас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?...
Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!
А якщо відкрию вже відкрите, — Друзі! Ви підкажете мені...
Доречними будуть запитання про те, хто такі Магеллан та Колумб, чому їхні імена стали символом відкриття. За бажанням учні до наступного уроку можуть підготувати короткі біографічні відомості про цих першовідкривачів.
Неоднозначність географічних відкриттів для Європи та земель, що відкривались, гарно можна проілюструвати віршами Ліни Костенко.
Було на світі плем 'я — інки.
Було на світі і нема.
Одних приставили до стінки,
А інших вбили крадькома.
Кого улещено дарами,
Кого утоплено в крові.
І тільки храми, древні храми
Стоять по груди в кропиві.
І тільки вітер, вітер, вітер...
І тільки сонце, сонце, сон...
Над нерозгаданістю літер
На скелі дикій, як бізон.
І місто, вгвинчене в могили,
Гібрид волторни та кота,
Напнеться нервами тугими
На звук священного щита.
Удар. І ще раз. Бехне глухі,
В кубло чужинців і заброд.
Асфальтами залите вухо
Не знає імені — народ.
Ці рядки можуть стати й поштовхом для пошуку. Хто такі інки? Де вони жили?
...І вийшов Колумб на берег Америки вранці.
Ступив на траву невідомої досі землі.
І вийшли з вігвамів наївні стрункі індіанці,
Вітали його і крутили на пальцях брилі.
Жінки танцювали. Гримів на селищі бубон.
На шиї пришельцям вдягай запахущі вінки.
Таким був ласкавий чужинець з русявим чубом!
Браслети дзвеніли. Всю ніч танцювали жінки Розтуленим ротом сміявся Бог кукурудзи,
На чорних пательнях стрибала срібна форель. Плоди бурштинові вантажили в довгу дорогу,
І гімни священні співали лицем догори,
На щастя чужинцям дали амулети в дорогу,
Щоб тій каравелі сприяли добрі вітри.
Під ноги чужинцям гостинно сипали квіти.
На палки з бамбука спирали мудрість борід.
А діти смагляві, поки що вільні діти,
Довірливо й довго махали Колумбові вслід.
До цього тексту можна поставити низку запитань, що стосуються відкрит тя Америки:
Коли була відкрита Америка?
Чому жителів Америки називають індіанцями?
Покажіть на карті точку, до якої прийшли кораблі Колумбії.
Пояснити слова ритурнель, амулет, каравела.
Чи справді Колумб був першовідкривачем Америки?
Для підсумкових уроків учителі часто використовують вікторини та гео графічні диктанти. Чому б не замінити кілька простих запитань на поетичні рядки? Стає цікавіше, знімається напруження.
Необхідно показати па карті та вказати, у яких країнах знаходяться гео графічні об'єкти, про які йде мова в поезії.
Не знаю, як тече і голубіє Сена.
Як Темза піниться, закована в граніт.
Проте на весь широкий многолюдний світ
Нема ріки милішої для мене
За тебе, Дніпре мій! (Євген Фомін)
Читаючи вірш М.Рильського «Дитинство» показати географічні об'єкти, про які йдеться, назвати материки, на яких розташовані ці об'єкти, пояснити слова пампаси, бізони та знайти географічні помилки.
На стільці я іду по Сахарі,
Пелікана з палички стріляю,
Поринаю в піну Ніагари,
Океан на трісці пропливаю.
Вчора був я лоцманом. Синіли
І ревіли темнокосі хвилі
А сьогодні я господар вілли,
Де в саду блукають пави білі.
Завтра маю їхати в Пампаси,
Де бізони ходять табунами,
І складаю їстівні припаси:
Сухарі, консерви, сир од лами.
А Ясько готує томагавки
І бурмоче, чистячи гвинтовки,
Що, мовляв, бізон не для забавки,
А пампаси — не Криве й не Бровки.
Про які природні процеси йдеться в Олександра Олеся?
Скелі, гори в 'яжуть море,
Море ж звуть ясні простори...
Роки линуть і віки —
З гір посипались піски.
Серце зранене вулкану
Ждало, тисло біль і рану,
Більше ждати не змогло,
Кров'ю лавою зійшло.
***
В країнах теплих, полуденних
Злітає дощ із хмар рожевих
переймають на путі
Його проміння золоті...
***
Ой розлягся понад морем Білий туман.
Ой набрав він з синього моря Цебра води.
Ніс він ту воду на круту гору
В степ голубий.
Щоб остудити, щоб напоїти
Отари хмар.
І напились сизі отари,
І не лягли:
В довгу дорогу степами погнали
Їх чабани.
Ці ж поетичні рядки, прочитані під відповідне музичне оформлення,
дадуть змогу уявити природні процеси та географічні об'єкти.
***
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки... Гроза проходила десь поруч.
Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягли вони усі.
Над світом білим, світом білим, хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли і спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет. (Л.Костенко)
***
Тиша в морі..., ледве-ледве
Колихає в морі хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, —
В'ється стежечка злотиста. (Леся Українка)
***
Блискучим снігом одяглося
Село і поле за селом.
Над полем синьою дугою
Широке небо простяглось...
І мов сльозою золотою
Блискуче сонце налилось, —
Не так і дивиться, як літом.
Не так і високо стоїть,
І не таким блискучим світом
Його вінок ясний горить.
Замовкла річка під горою:
На зиму стала одпочить,
Укрилась ковдрою скляною.
І верболіз не шелестить.
Окутий снігом і морозом.
Осика голая стоїть
Сумує вкупі з верболозом
І срібним листям не шумить.
Дрімають стоячи тополі,
І очерет сухий дріма,
Усе заснуло мимоволі.
Зачарувала все зима,
Та не навіки — незабаром
Прийде квітучая весна
1 спаде сніг і кригу жаром...
Спаде дрімоти пелена,
Заграє сонце веселіше
І вгору вище попливе,
Живий вітрець дихне тепліше —
І все нагріте оживе...
Проснеться річка, заговоре,
Нечисту воду понесе
І вкупі з нею в сине море
Холодне лихо занесе. (А.Бобенко)
Покажіть на карті географічні об'єкти, про які йде мова.
Що мала природа найкраще й величне,
То все тут з'єднала: далекії гори,
Химерні та ніжні тумани вечірні,
Блакитнії оселі, блакитнеє море,
Довічно зелені гаї й понад ними
Безкарнеє небо, ясне та прозоре
Із цілого світу природа зібрала
Квітки та рослини, щоб тут закрасити,
Й ці кедри прозорі, мов ранок осінній,
Квітчасті й барвисті трояндові віти
Магнолії пишні, стрункі кипариси,
Гнучким виноградом усе те повите. (Надія Кибальчич)
* * *
Бори, діброви, несходимі пущі.
Очима світять сови невсипущі.
Шишки на тім 'я кидають білиці.
Мохи кошлаті, як зелений лев.
Дерева ходять. На пахучій глиці
Лежить туман од дихання дерев. (Л.Костенко)
***
Готичні смереки над банями буків,
Гаркаві громи над країною крон... (Л.Костенко)
***
Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
Людьми забуті звечора в лісах. (Л.Костенко)
***
Степ і степ, один без краю,
Аж до моря берегів,
Без озер, річок, без гаю,
Тільки з купами стогів.
Ні гайочку, ні лісочку, —
Всюди спалена земля...
Не шепоче в холодочку
Срібновода течія...
Мертвий степ.
Його громами
Тільки й можна розбудить...
Так нехай же над ланами
Грім бажаний загримить. (Микола Чернявський)
Гарною ілюстрацією до розмови про охорону та бережливе ставлення до природи можуть бути наведені нижче рядки:
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка обминає
Рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека
І озерявин проблиски скупі.
І той у небі зморений лемка,
І те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни.
І світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети з чорними свічками
Ідуть уздовж колишніх берегів. (Л.Костенко)
Використовуючи на уроці поетичні рядки, я спонукаю учнів по-іншому підходити до підготовки до всіх уроків, показую взаємозв'язок між різними предметами, докладаю зусиль до виховання справді гармонійної особистості.
Використана література:
Антологія української поезії: В 6 томах. - к.: Дніпро, 1984.
Костенко Л. Вибране.- К: Дніпро,1989
3.Олесь Олександр. Все навколо зеленіє. - К.: Веселка,1990.
4.Рильський М.Вірші та поеми.- К.Дніпро,1982.
